І куплет: Світ вкраде мої думки на біль І у серцях палає лід За незрозумілість пробач мені Я написав тобі як міг, як міг... Has Світло гасне, лишаючи тіні Падає тиша, ковтаючи біль Заплутався сам у своїй павутині Не пам'ятаю, яка була сіль. Зникає усе, що здавалось важливим Зникло вчорашнє і завтрішнє теж Кружляємо в танці, як божевільні А в божевільних в житті нема меж.
Приспів: Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих цепи из хрусталя. Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих цепи из хрусталя.
ІІ куплет: Дзвін від цих бетонних сірих стін Від цих безцінних думок Думок нерозказаних тобі Я знав що вони я знав адже ти Has Світло гасне, лишаючи тіні Падає тиша, ковтаючи біль Заплутався сам у своїй павутині Не пам'ятаю, яка була сіль. Зникає усе, що здавалось важливим Зникло вчорашнє і завтрішнє теж Кружляємо в танці, як божевільні В божевільних в житті нема меж.
Приспів той самий.
Has Як дістали фальшиві трагедії, драми, Всі відверті почуття замінили ролями, Я не слухаю світ - просто проходжу мимо Та очі зауважують лукаву пантоміму Тепер я згідний з Шекспіром: наше життя - театр! Чомусь так мало акторів - зате масовки багато Тут неправдиві свята і муляжна кров За кулісами цвіте декоративна любов...
світ краде мої думки на біс і у серцях палає лід за незрозумілість пробач мені, я написав тобі як міг, як міг... Світло гасне, лишаючи тіні, падає тиша, ковтаючи біль заплутався сам у своїй павутині не пам*ятаю, яка була ціль зникає все,що здавалось важливим вчорашнє і завтрашнє теж, кружляємо в танці, як божевільні а в божевільних в житті нема меж Сойти с ума, так просто для меня,но на запьястьях моих цепи из хрусталя Сойти с ума, так просто для меня,но на запьястьях моих цепи из хрусталя Цвіт від цих бетонних сірих стін від цих безцінних думок-рік, думок не розказаних тобі, я знав що вони, я знав, адже ти... Світло гасне, лишаючи тіні, падає тиша, ковтаючи біль заплутався сам у своїй павутині не пам*ятаю, яка була ціль зникає все,що здавалось важливим вчорашнє і завтрашнє теж, кружляємо в танці, як божевільні а в божевільних в житті нема меж Сойти с ума, так просто для меня,но на запьястьях моих цепи из хрусталя Сойти с ума, так просто для меня,но на запьястьях моих цепи из хрусталя Як дістали фальшиві трагедії, драми, Всі відверті почуття замінили ролями, Я не слухаю світ - просто проходжу мимо Та очі зауважують лукаву пантоміму Тепер я згідний з Шекспіром: наше життя - театр! Чомусь так мало акторів - зате масовки багато Тут неправдиві свята і муляжна кров За кулісами цвіте декоративна любов...