Кров дерев тече рікою, мряка вкрила небосхил. Світ, що сталося з тобою? Тільки вітер, дощ і пил! Ти ніде, заплющив очі Під вагою мокрих вій. День у володіння ночі кинув буревій!
І лише природа завжди знайде шлях. Проти нас негода - велетень - хижак!
Знаєш що, ми тут не головні, природу нам не подолати, ні! Давно іде кривава боротьба проти моря і неба!
Злива стала, мов стіною! Вир негод, стихії зліт. Світ, що станеться з тобою, як настане Сонця схід? Вранці, люди мов мурахи, із домівок зроблять крок. Світ повернуть в свої лахи і забудуть цей урок!
І лише природа завжди знайде шлях. Проти нас негода - велетень - хижак!
Знаєш що, ми тут не головні, природу нам не подолати, ні! Давно іде кривава боротьба проти моря і неба!
Скільки часу ми ішли війною і природа прийняла цей виклик! Наші дії йдуть на нас луною щоб надалі руйнування зникли!
Природа дає нам урок, Зроби їй назустріч хоч крок!
Знаєш що, ми тут не головні, природу нам не подолати, ні! Давно іде кривава боротьба проти моря і неба!
Знаєш що, ми тут не головні, природу нам не подолати, ні! Давно іде кривава боротьба проти моря і неба!