Гриміли шаблі, втрачали коней, чорніло небо, червоніла земля. І краплі поту, і сірий порох. Біжи, бо скоро поразка твоя! Тікай від стріл, пірнай у землю, та знай, це твій останній похід, Ти сам прийшов. Нечемні гості підуть негайно на той світ!
Ми витісняємо і б`єм, В полон нікого не берем! Ти кинув меч, але тебе Ми все одно наздоженем! На палю!
Гармати палять і долі рвуться. Цього хотів ти, коли вів війська? Втрачаєш голову від страху й тебе не слухає рука! У снах своїх ти бачив щедрий, родючий і красивий край. Його ми будем захищати, від нас жалю ти не чекай!
Ми витісняємо і б`єм, В полон нікого не берем! Ти зброю склав, але на тебе Чекає передсмертний щем! На палю!
Ти був грозою і вогнем, Жорстоко правив ти мечем! По трупам прокладав свій шлях, Стискав залізний ти кулак! І ось прийшов ти вже сюди - Предвісник смерті і біди, Але настав відплати час: На палю всіх хто проти нас!
І мертве тіло вже прикрашає високий дерев`яний стовп. Кров сонце сушить, ти натовп тішиш і посміхаєшся немов! Скінчилася твоя вистава, дістався крукам на обід. Була жорстокою розправа, і ти зганьбив свій власний Рід!
Ми ворогів всіх переб`єм, В полон нікого не берем! Агресор піде із життя - Не бути тут йому царем! На палю!