С кожним роком є прогрес Нам потіха, вченим - стрес Їхні мізки від напруги киплять Люди хочуть все більше знать
В мене ж здавна є мрія одна Штучних клапани вставити два Замість серця - полімер Щоб мій біль назавжди вмер
Це мій єдиний шанс любов ліквідувати Пристрій під'єднати, серце ампутувати
Просто я, просто я Більш не буду відучвати Буду, буду, буду Буду працювати Грати і співати І вірші складати Але просто без емоцій буду я імітувати Що мені, що мені так добре без тебе Буде плакати небо, плакати небо Буде серце рамсити від дурного кохання Будуть в шоці хірурги від мого бажання... Ампутувати серце...! Ампутувати душу...! Ампутувати серце...! Це не просто забаганка, я так мушу!
Хай його кинуть голодним собакам Вони будуть раді, як діти бігмакам Або ж помістять у великій пробірці
В музеї Мюттера, й напишуть на бірці "Типова хвороба - кохання невзаємне", А людям з того втіха, чужий біль - це приємне
А може я серце живе, молоде Віддам тій дитині, що ледве живе Нехай оживе в мому серці весна Але вже без мене... Сама пустота...
Просто я, просто я Більш не буду відучвати Буду, буду, буду Буду працювати Грати і співати І вірші складати Але просто без емоцій буду я імітувати Що мені, що мені так добре без тебе Буде плакати небо, плакати небо Буде серце рамсити від дурного кохання Будуть в шоці хірурги від мого бажання... Ампутувати серце...! Ампутувати душу...! Ампутувати серце...! Це не просто забаганка, я так мушу!
На-на-нанай.... На-на-нанай... Я так мушу!.. На-на-нанай... На-на-нанай...