Ввечером сяду, й запишу слова: Про те, як болить і як гірко він плаче. За що ці муки, та болить голова. Про те, що забулось, та й неабутнє наче.
Він сидить... у руках у нього LM. Через дим він не бачить веселих прохожих. Так й минає його сумний день за днем, Хоче знайти щось в очах тих ворожих.
Не цікавлять його ні слова, ні думки, І не хоче позбутися болю страшного. Давно він читає все поміж рядки, Бо хоче надію, а має - нічого....
У вічному хаосі між пилу машин Закритий навіки, ніхто не бачить його І чути лиш голос "Я один, я один" Бо Він - це є сміх, а Сміх - вже нічого...
Світ дурний, тупий і завжди(ти) не знаєш куди заведе. Але поки віра не згасне (час) хто зна куди час іде Якщо сили в дорогу лишились (йди) наперекір власним думкам І нехай весь світ зачекає ти - плин життя, за тебе все віддам
Світ дурний, тупий і завжди(ти) не знаєш куди заведе. Але поки віра не згасне (час) хто зна куди час іде Якщо сили в дорогу лишились (йди) наперекір власним думкам І нехай весь світ зачекає ти - плин життя, за тебе все віддам