її не люблю вже,але боюсь побачити з кимось іншим...ревную...боюсь ..когось полюбиш ти
Я і ти...де без тебе світ упав в очах на мить, кудась тікаю від всіх в тупік і без мрій
я + ти дорівнює фантазія Я і ти ,де без тебе світ, впав в очах на мить,я тут наче як тінь,в очах твоїх Я тікаю від всіх кудась в тупік, Передімною ти,але це лиш сни.
накадива лишніх фрази я...я + ти дорівнює фантазія
1 куплет В стінах чотирьох так тісно ,і всі смисли вмить змішалися в один,сум навис тут , подумки про вистріл в вісок або встати на виступ , час ніби пісок,а ви знов плачете від щастя, радуєшся горю,те чого немає ,я блукаю десь у буднях,загубився в пошуках раю тыльки тебе серед товп я пустих шукаю, Чому я сам не знаю? і знов без сна яка вже ніч тепер близький до краю , стараюсь себе тримати я в руках,тяжкий екзамен ,печаль так дивить, і не каюсь ,загубив все сам Час від нас тікає ,я не знав Не іду вабанк,знову попадаю я в капкан, всі цілі на мілі ,лиш кучу ран порукам і я твій особистий бан. В ньому і мій фарту грам ,шаради мої не розгадати вам ,вони не по зубам .
2 куплет Мені нема коли скучати,знов різні міста , я то тут то там ,різні берега ,всі карти сложились іменно так,доля кидай за борт не нафарт хтось пливе за течією все , я вічно проти.
Ти як наркотик , її я не люблю вже ,не блефую Але боюсь побачити я с кимось іншим, Ревную,боюсь когось полюбиш і твій світ Стане яскравим і мене забудеш.
І знов проходиш мимо як і дні , ,а моє серце знов тримтить,в пяній тишині Засипаю сам а кожен ранок душі крик , він там проник І стимул в днях так незамітно зник (до цього звик-ехо електр голосом
І кожна ніч пару нових строк , Де в снах ми поряд , на яву життя тяжкий урок в мріях погляд ,на світ який так швидко тонить, відразу я накидав лишні фрази я ,я +ти дорівнює фантазія