Така приваблива смертність Змушує серце хвилюватись Така співуча радість Змушує серце милуватись Поцілунок в неї сповнений Нескінченної ніжності й любові Погляд чарує вродою І кличе до себе у вічність
Чорна любов кров'ю зтіка ЇЇ почуття мов бурхлива ріка Пронизливий крик звістив на весь світ Свій смуток і біль прихований гніт
Вічні сльози жалю поглинають думки Спітлі спогади в пам'ять увійшли на віки Смерть відчула тепло моїх почуттів ЇЇ холод наповнивсь ароматом живих квітів
Повлюду лише каміння і я неначе мара Блукаю в тьмі безмежній, за що мені ця кара Твоє життя скінчилось, моє за ним знака Полум'я знищило тіло твоє до тла
Серед могил танцює вітер з моїм волоссям Голос тремтить від смутку, шепіт його жахливий\ Я бачу лише тіні, вони блідніють всюди Ти чуєш мої кроки, я знаю це напевно
Листя пожовкле вітер здуває своїм співом Місяць повніє в небі, тьму освітля наливом Постать твоя красива серед могильних тіней Кохання наше вічне, смерть його не згасила
Візьми мене за руку моя кохана ніжно Я віддаюся смерті заради тебе навічно Наша любов квітує сила її безмежна Вільна вона тепер, від смерті незалежна