Що робити, коли нема ся подіти? Що робити, коли не хочеться жити? Що робити, коли одні лиш блукання? Що робити, коли одні лиш страждання? Але воно таке чудове, І різнокольорове, Моє життя недовге! Воно таке чудове, І різнокольорове, Моє життя недовге!
Що робити, коли нема ся подіти? Що робити, коли не хочеться жити? Що робити, коли одні лиш блукання? Що робити, коли одні лиш страждання? Воно таке чудове, І різнокольорове, Моє життя недовге! Треба, мабуть, в мозок вставити плату, Щоб навчила мене сміятись, Щоб навчила мене любити тих людей, З якими змушений жити. Але це неможливо, І, мабуть, неважливо Воно таке чудове, Воно таке чудове, І різнокольорове, Моє життя недовге!
Саме так, мабуть, маємо жити, Не дізнавшись куди ся подіти, Не знайшовши свою дорогу, Але впевнені в тому, що воно чудове
А воно таке чудове, І різнокольорове, Моє життя недовге! Воно таке чудове, І різнокольорове, Моє життя недовге!