Колесами машин розбило перший сніг, І крихти почуттів склювало вороння. Фрагменти із казок усі я розгубив, І зжерти їх віддав самоті. Не хочеться тепер далі йти в заметіль.
Приспів: Вина... розламує мости, Сама... підпалюєш їх ти. Спини... потік безглуздих слів... Прощай... це все, що я хотів.
У мене за вікном чорніє силует Засмучених дерев, і плаче вороння. Кричить шалено звір, скалічений в бою: То так душа ридає моя, Повільно поїдає її полум'я.
Приспів: Вина... розламує мости, Сама... підпалюєш їх ти. Спини... потік безглуздих слів... Прощай... це все, що я хотів. Одна... стіна розділить нас, До сліз... втомились від образ. Достатньо непотрібних слів... Прощай... це все, що я хотів.