Куплет І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні! І ти лукавила зо мною! І нетямущому мені Затрули серце гризотою Ті ангельські слова твої… І ти лукавила зо мною!
Приспів Неначе правдою самою, Неначе золотом, в огні Без скази чищеним, – ох, ні, Неначе правдою самою, Так в добрі і нещасні дні Я величався все тобою! Мов злотом, чищеним в огні, Неначе правдою самою.
Куплет Та під пліною золотою Ховались скази мідяні, І цвіт, розцвілий навесні, Під пишнотою золотою Крив черв’яка! Ох, чи не в сні Любились щиро ми з тобою? І серце бідне рвесь у мні, Що ти злукавила зо мною!..