Image Effect - Художниця (2014) | Текст песни

• Тексты песен
• Image Effect
• Художниця (2014)

Pesni.guru - сайт для Гуру

Не знаю, як пересіклись
Дитячі долі безталанні.
Дні наші мчать, і вже «колись»
Ми кажемо на час прощання.
Все рівно, де душа моя,
Поринувши в думок нестримні зграї,
Згадаю самобутнє я дівча
Серед хребтів житомирських трамваїв.

Приспів:
Вона – не діамант і не п'янке вино,
Гарячий вир фантазій невловимих,
Залежна лиш од вітру одного
У своїм світі із полів ожини.
Вона – не маляр, а художник слів,
Бере зелену фарбу із полиці,
Вклада снопи чарівних почуттів
В рядки верлібру зі смаком чорниці.

Тендітна сумочка в руках,
Кофтина сіра по фігурі
Так додають жіночих рис
До незалежної натури.
Та слів художника іскра
Не згасла у її очах донині,
І акварель в досвічених руках
Лишає слід яскравий, незгладимий.

Приспів
Мінор:
Роки йдуть, а душа моя,
Поринувши в думок нестримні зграї,
Все згадує замріяне дівча
Серед хребтів житомирських трамваїв.