Просто нехай, ми будемо собою просто давай будемо двоє Я і ти ми разом будь-ласка ПОСЛУХАЙ не залишай одною, я ж була завжди з тобою…
КУПЛЕТ 1 «Вже надоїло, так приїлось, все обман, все нечесно і неправильно - я надіялась на тебе» – скажеш ти Забудь нарешті ти про себе, не будь ти егоїстом, поміняй зміст мого життя зі своїм змістом місцем Так, я не спорю, можливо я не прав, можливо квіти я не часто дарував, можливо я уваги тої не давав, а може ти все перебільшуєш???? Невже таким я був для тебе в перші наші зустрічі, невже такого вибрала собі з такими рисами поганими – це ж для тебе були пустощі…. Назви хоч одну причину і в чому ж я винен, скажи як мені поводитись чи може просто Я щезнути повинен??? Чи може всім однаково, ти кажеш я бездушний й звинувачуєш мене у всьому. А знаєш ти це робиш фахово!!! Тобі ж однаково… Ах правильно - тобі ж однаково…
КУПЛЕТ 2 А може краще нам залИшитись десь за межею, мені не думати про «неї», тобі не думати про «нього», забути наше існування й стерти з пам’яті ВСЕТЕ , що було до того!!! Та ну! Я не вірю! Я не хочу! Це не правильно - я знаю!!! Ми все запам’ятали ми це все в собі тримаєм, ми ж не мертві своїм серцем знаєш…??? Ти ж знаєш… І Ні! Ти не будеш плакати, а я не буду битись кулаками в кров, ти не викинеш мої подарки, а я не стру цю папку з фотками під назвою «МОЯ ЛЮБОВ»…(28 сек) Під назвою моя любов…
КУПЛЕТ 3 Ні, ми не будемо з тобою, це уже набридло Абонент потрібний стане недоступним, гасне світло Моє життя розквітло Твоє також надіюсь?? А тепер поставим крапку закінчити тему цю посмію… На скільки ми були щасливі, давай не будем пам”ятати, робити ностальгію, це вже не врятує нашу мрію! Хто врятує нашу мрію???... Може ти, може я, може він, вона чи вся її сім”я, Це все життя і доля не моя!!! І здається я вже не я, І тут наш фільм закінчується – це вже історія Наші ролі ми зіграли, всі оскари і премії ми взяли, скільки часу втратили – якби ж ми знали… Якби ж ми знали скільки часу ми програли…
Куплет 4 Хоч розуміємо, що сказане неправда і сльози вже і серце геть Можливо скажеш що у тебе в серці рана, але від гордості тебе вона вже не болить Давай забудемо про всі наші помилки і не кричатимемо всім про свою біль Колись настане час і будемо сміятись про все що було, що було колись