Зіжри себе, спали себе, Виколи очі, не думай кричати! Доки смерть, твоя прийде, Я побачу, як будеш про все шкодувати!.. (весь куплет – 2)
І звідки беруться такі твої рішення, Що не бачиш різниці між життям і смертю? І куди ж це поділись слова всі і речення? І чому ж ти постійно й завжди такий впертий? І про що взагалі голова твоя думає? І куди взагалі думки твої поділися? У якій же пітьмі твої очі ховаються? І в якому-то пеклі твоє тіло гріється?
Суїцид! (4)
І чому, коли бачиш ти смерть, посміхаєшся? Та чому ти постійно її викликаєш? Вона подруга вірна і по тебе вертається, Але ти тільки кличеш, та ніяк не вмираєш. Хіба в цьому усе почуття твоє гумору? І у цьому увесь позитивний твій настрій? Догорати в вогні й допомоги просити І пускати сльозу, коли полум’я гасять.
Суїцид! (4)
Зіжри себе, спали себе, Виколи очі, не думай кричати! Доки смерть, твоя прийде, Я побачу, як будеш про все шкодувати!.. (весь куплет – 2)
Суїцид – нове рішення твоїх проблем! Суїцид – тебе пробачать й забудуть надовго! Суїцид – роби це вночі, роби це і вдень! Суїцид – ну ж бо, давай, це останній писк моди!
Зіжри себе, спали себе! Виколи очі, не думай кричати! Доки смерть, твоя прийде, Я побачу, як будеш про все шкодувати!.. (весь куплет – 2)