Вже гуси полетіли ген за небо край, У вирі синьо-білий ти їх чекай. Чекай крізь млу осінню, крізь ніч туман. Чекай і знов засяє сонце нам. О час прощання мій коханий, візьми троянду-ружу. Палає в небі зірка рання, вогнем-вогнем останнім.
Кришталь горить, крізь морок ночі, як сонячний розмай. А серце вірити не хоче в твоє, прощай.
Візьми трояду-ружу і зайди в наш сад. До тебе спогад рушив мов зорепад. Гіркі хвилини смутку крізь дні, роки, Хай світять нам червоні пелюстки. О час прощання мій коханий, візьми троянду-ружу. Палає в небі зірка рання, вогнем-вогнем останнім.
Кришталь горить, крізь морок ночі, як сонячний розмай. А серце вірити не хоче в твоє, прощай.
Кришталь горить, крізь морок ночі, як сонячний розмай. А серце вірити не хоче в твоє, прощай.