Принесена жертва не взята тобою, А ми вже готові до нашого бою, І що нас в майбутньому знову чекає? Не скаже ніхто, бо ніхто і не знає. Чим всіяна буде зворотня дорога? Поразка чекає нас, чи перемога? Запалене серце забуло про біль, І ми починаєм величний двобій.
Сонце розвіяло темряви стріли, Ми все знесемо, нам вистачить сили.
Так ось ти яка, на смак перемога, Трояндами всіяна наша дорога, Але відчуття мене дивне тривожить, Ніяк зрозуміти одного не можу: Чому наша жертва тобою не взята? Чому ця земля є тобою проклята? Мовчання твоє є нестерпним до болю, А ми дуже хочемо бути з тобою...
Сонце розвіяло темряви стріли, Ми все знесемо, нам вистачить сили.