Привіт. Пам’ятаєш, як декілька тисяч років тому назад, ми стояли отут одні? Келих танув в вині. Музика грала скрипку і падав уверх водоспад.
Привіт. Пам’ятаєш, морозиво взимку між венеціанських мостів? Прогулянки небом, руками. Цілунки під час реклами. Розмови у ліжку, очима, коли не знаходили слів.
Привіт. Пам’ятаєш, крики з дахів, коли всі сусіди сплять? Холодний душ і гарячу ванну. Каву у постіль, мов з неба манну. І зірки, ті зірки, що лишень для нас двох мерехтять.
Привіт. Пам’ятаєш, присягу пронести крізь темінь епох, пам’ять про найсвітліше. Бо ми – разом і більше. Ми просто одне на двох. ______________________________________________