я не можу ним навчитися начитатися відчепитися я стою тут чому не можу відмовитись і у струни розтягнені ніби швеї нитками наполегливі сірі дощі підшивають зайву вологу
ці паралелі будинків з каменю мощені ці кути дахів гострі і вітрами щипані я не можу дихати ним я не можу тиш перемовчати наполегливі сірі дощі і дим
я стою тут живіт гарячий, як магнезія і розведення неба чорнильно-сині світлішають