чому, коли я лежу у тебе на грудях, в мені таке відчуття музею. великого приміщення з високими стелями. і моє тіло цілком невагоме. аж поки, не осягаю серце, - воно п*ятитонне. чому, коли я лежу у тебе на руці, в мені таке відчуття жінки-богині, я - ідол твоєї довіри. я - скло, через яке ти бачиш світ. чому, коли я лежу у тебе на животі, у мене щастям вскипає живіт. у мене з усіх клітин - тепло. чому раніше тебе не було?