[i]пономарьова - вголос-пошепки-подумки-вимушено | Текст песни

• Тексты песен
• [i]пономарьова
• вголос-пошепки-подумки-вимушено

за такої присутності тебе отак знаєш
вголос-пошепки-подумки-вимушено я вибігаю у лоджію
[хоч би ніхто не бачив]
[хоч би ніхто не спинив]
я тепер зношу усе ніби при аварії автомобіль без гальмів
я тепер валяю дерева ті що стояли нещасні
я тепер чим би до тебе не торкалася все одно не почую шансів
у венах-венулах-артеріолах-артеріях-капілярах
я тепер як ніби чумна і чудна і начитую мантри
вголос-пошепки-подумки-вимушено
це розумієш
тоді коли тебе десь випадково бачу
як ніби переховуюсь від тебе під стінами будинків
якихось
і ти тепер під моїми ногами усі опори розхитуєш
хоча там і так ненадійно і хитко і страчено
[вголос-пошепки-подумки-тихо]
це так за твоєї відсутності
знаєш

[i]пономарьова еще тексты