Джа пре - як подих Ком - он за межі, радіти як діти, Ридати як мати, мріяти вісні, ні. Плавати на хвилях брехні, ні – ні, ні, ні, ні. Ридати крокодили - ка сльозами, Обнімати кохану, калину, червону. Вражений тобою, наче дитина - літо. Мрії на мелі - ти моя Амелі. Асоль, як соль, промінь світу. Вже зараз мить мати, все втрачати. Червоно – помаранчева – зелено – синя диня. Няня, няня – ня. П’янкий вже, аромат кохання. Урівноважив безкінцевості потік. Дім поруч, дім завжди зі мною. Дім поруч, дім завжди зі мною.
Журавлем, відлітає у небо журба, в небо, журба лети в небо - 2 рази У – небо, бо – бо – бо - бо. Журба, журба лети в небо. У–у ай вона бейба.
Що можна знати про буття, все е, ти е i все живе. А ми будуємо Вавилон, у небо линуть його башти. Нема обмежень вишини небес, хоча який кому прогрес. Ми зараз є, навіщо смикати листя з гілок? Вузлики, вузлики, машини, люди, міста. Нема гармонії серед дахів, на ганку виході чи вході. Біжимо від себе, скажи навіщо? Це віддзеркалення тих веж, тих веж. В калюжі без течії i струму. Розуму. Ляля глянь, як співає реальна мати, стоїть біля хати. І розчиняється в цілому, як цукор у воді. Натяк простий, будь собою.
Журавлем, відлітає у небо журба, в небо, журба лети в небо - 2 рази У – небо, бо – бо – бо - бо. Журба, журба лети в небо. У –у ай вона бейба.