Наче промінь через стелі,
на моїй твоій постелі,
я блукаю по пустелі..
Білий,білий дим.
Твоя гітара плаче.
Сумує більш за тебе,
що не знаходе місця,
як тінь пливе по небу.
Шепоче мов дитина
і здавлює у грудях,
мелодія що лине
з твоїх думок забутих.
з твоїх думок..
..bhargo devasya dhīmahi
dhiyo yo naḥ pracodayāt
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1