ЧОРНИЦІ Ніч прикриває нам плечі, немов балдахіном, тінню... налиті вершки до кави збігають у хмари мрій. місяць прорізав рамено білим нагостреним іклом, у нього рибальство – хобі, в мені лиш вода і сіль. Одне тільки маю цінне: терпкі, кислуваті, чорні чорниці, що впали в цукор, - улюблений кадр в ч/б. коштуй і впивайся смаком, бо їх перикарпій стиглий, з бездонних зіниць чорничних визбируй дві тонни слів про свінгові ритми, рими, соул-джазу ходи, мейнстріму, змальовані маслом стіни, - мій Час вимагає дій. будую на завтра замки - з повітря, води і глини, і, може, впадуть їх стіни, розваляться на шматки, - колись ягідки ті чорні посохнуть, змаліють, зникнуть, а поки ще ніч і спокій і кадри в ч/б живі.