Я її шукаю! ти її шукаєш! Ми її шукаєм – істина! Всі її шукають! Так не вистачає! Правди ми питаєм – де вона?! - Мій будинок то моя в’язниця. Тут мені не спиться,не сидиться. Вічний храм агресії і ліні. Я сиджу у чотирьох проклятих стінах. Все життя я від людей ховаюсь, Як побаче хто одразу затуляюсь. Я потвора! З цим я маю жити, І спокійно можу лиш в ночі ходити… - За обрій сонце сховалось, я не знаю де я маю йти.. Знов мовчать холодні зорі, я блукаю в повній темноті! Всі шукають вічно спокій, а знаходять лиш самих себе.. І питання правда де?!! - Мій будинок то моя в’язниця За його стінами бродять гарні лиця. Я дивлюся у мале віконце. Я так довго в темноті що очі ріже сонце. Карма це моя, і я тут буду. Нізащо й ніколи не покажусь людям Що мені лишається дурному? Дочекатися лиш ночі і іти із дому…. - За обрій сонце сховалось, я не знаю де я маю йти.. Знов мовчать холодні зорі, я блукаю в повній темноті! Всі шукають вічно спокій, а знаходять лиш самих себе.. І питання правда де?!! - Я ненавиджу день!! Я сліпий наче кріт!! Міліони людей… Я один на весь світ….