Verse 1.1 Кожен день себе питаю я, Чому все так і чому я? Чому час летить, усе міняється? Я один, як завжди чужий…
Verse 1.2 Мамо, рідна… як мені набридло Жити на цім світі зі всіляким бидлом! Закривати на все очі я не вмію. Як так можна, я не розумію! «Диких слонів» не беруться учити… Легше за все, просто убити! Все, що ти бачиш – це інкубатор, А твої діти – напівфабрикати!
Refrain Все, що колись я знав Мертве! Все, що я так чекав… Давно загублене, забуте… теж чекає смерті!
Verse 1.1 Для вас я назавжди лиш тінь… Відкрити очі просто лінь!
Verse 1.2 Жорстокий світ! Жорстокі люди! Але я вірю… Все ще буде! Я буду сміятись, я буду радіти… Можливо, це лиш мрії… а що робити?, - Сидіти й чекати біля моря погоди, Повісивши на шию старі нагороди? Не хочу! Не можу..! Ніколи не буду! Дивлюся на вас… Мене нудить!
Interlude Не можу бачити цього! Не можу чути! Я не вмію… Я не хочу… прагну я усе забути! Не хочу знати навіть відображення того, що є… Що далі буде… Мрію лише зістрибнути З цієї мертвої планети, з цього пекла... полум’я цього… Я бачу, скрізь розкидані тенета… Померла проклята планета!!