Темрява Страшно,лячно, ніяк не повернутись Крик Чую лише я , і ніхто не чує Життя Ще не припинилось, але я вже мертвий
Задихаюсь , прокидаюсь Закритий в якійсь коробці Розумію, просту дію Я вибратись на зовні мушу Із пальців кров, а серце знов Пробиває душу Це лише моє мариво Що вже похований заживо
Думки У вогонь ненависті підкидають хмизу Страхи Мене хотіли вбити , повітря перекрити Земля Чорна мокра маскує сльози
Задихаюсь , прокидаюсь Закритий в якійсь коробці Розумію, просту дію Я вибратись на зовні мушу Із пальців кров, а серце знов Пробиває душу Це лише моє мариво Що вже похований заживо
Я чую крики з пекла
Нігтями рву я землю, пробираюсь через грунт Скоро побачу небо, дістаньте мене я же тут Ні! я повірить не можу, перед мною пролетіли літа Прямо над мною , цементна плита