Прохолодні промені совісті, Як початок чергової повісті. Непрочитані сторінки і жалі. Люди створені не для печалі. Між рядками, понад словами Ми обмінюємось думками. Крізь роки й забуті життя Подих чути і серцебиття. Серед книгарень і бібліотек Сотні тисяч Парижів і Мекк. Мільйони книг і незвідані далі... Люди створені не для печалі!