Ми сидим на кухні слухаєм музло, Хто сійчас не з нами, тому повезло, Хуй його знає про шо написать, Ліріку точно не будем ригать, Напишемо пєсню вона буде качать, Усі малолєтки нам будуть кричать, Мокрий цю пєсню полюбому буде знать, Він наш фанат і йому поїбать, БЛЯТЬ! Харе на мокрого гнать, Треба пацанів в нашу пєсню впихать, Їм в очко не всувать, На них не ригать, Їх Міха науче як правильно стругать, Бо Міха ше той ахуєнний пацан, Випив літруху виригав все сам, Після нього осталось велике пятно, Дарик сіганув і вступив в гамно, Він по жизні влюбльонний пацан, А зразу подивися скажеш чухан, Льоха ніколи не оддасть своє очко, Хіба шо в'їбе з трави молочко, Ігорь Фаркаш Бобринецький барон, В Бобринці він як фараон, Там всі його люблять як бога, Ну додом постоянно привОде дорога, Марсік ше той сука кайфолом, З тьолками мутить йому тупо в лом, Білого пизде бо пиздить дохуя, За слова отвітить неможе ніхуя, У Вадіка єсть менший братан, Про Руху не скажеш шо він чухан, Ше є Моргалик, домашній Джекі-Чан, В'їбав пацана з руки стирчав качан, Саня Бурдейний на нього похожий, Така сама в нього крімінальна рожа, Катають на ВАЗ і збивають прохожих, Даже гаїшнік догнать їх неможе, У Сєрго Попка немає злості, Він просто спокойно ламає всім кості, По вулиці з ним старий Міха обітає, За своєю юлькою до сіх пор літає, Його з нашой шайки ніхто не понімає, Його тупа мінджьовська з нутрі унічтожає, Друге дєло Дєня, Вовку уважаю, Він любе створєніє нахуй посилає, Вобщім хвате і так все понятно, Слухать цей реп буде дуже приятно, Кому не приятно їбашемо в глаз, Бо хто не з нами той ПІДАРАС!