Це ж треба! Набридло небо. Не маю того що знаю. Лякаюсь, тікаю, залишаюсь, Ненавиджу: я знову самотній. Вічність - моя крихітна міцність. Вади.... Я сонцю не радий. Ти можеш? Я вже не можу. Я не схожий, не схожий на тебе.
Я зникаю, не доторкайся Моє тіло тобі так набридло. Я прохаю! Залишайся! Я зникаю, бо я потвора.
Ти - тіло, я вірю щосили. Суворе життя трішки хворе. Невизнаний, зовсім загнаний В куток, дай пити. Не хочу.... Ці страхи щоночі. Не маю.... Нічого не знаю. Таки потвора, я потвора. Ти янгол? Думай так далі.
Скажи мені, скільки треба ще моєї крові? Скільки в мене сил не знаю.... Я кволий.