Деколи я був на самому дні, Босим по дорозі, на обличчі піт. Поділяв навпіл воду та хліб, Ворогів і друзів не ділив. Жив як хотів, без зайвих слів, Розуміючи сивих вовків спів. Іноді були тільки скелі крижані, А деколи я міг перевернути світ.
Залиш мені місяць, залиш мені гори, Я вже не самотній, світять мені зорі.
Полум’я вогонь, жертва хижака, Так життя мінялося, як гірська ріка. Залишив останню спробу жити знов, Увійди всередину, заповни мою кров.