Тебе бентежить хаос, і ти прагнеш послідовності, Життя – це гра без пауз із відтінками драйвовості , Я сиплю сіль тобі на рану - рану у свідомості, Немов єпископ Ватикану - ні стиду ні совісті. Передчуваєш крах – я бачу лиш можливості, Твоє життя – це страх і пошук справедливості. Ти втілення добра, ніжності й чутливості. У мене інша гра – із домішками хтивості.
Рухома лиш образами і сумнівом взаємності, Ціпляю тебе фразами, і приступами чемності. Я знову сиплю сіллю – недомовки і таємності Ти мрієш про весілля, - я мрію про приємності. І якщо серденько слабе. Тікай-но від майбутності. Чим так приваблюю тебе? Який секрет могутності? Я можу за годину розібратись в твоїй сутності Ти червонієш, як дитина, у моїй присутності.
Ти втілення космічної, небесної чарівності, З тобою як з трирічною – я граю на наївності. Спокійно і логічно – уникаю агресивності Натомість істерично звинувачуєш в пасивності. Чи переможеш в цій війні? Чи вистачить покірності? Чи здамся я тобі, чи ні - теорія ймовірності. Кохаєш мене досі. Проект моєї вірності. Порядок у хаосі – шукай закономірності…
Порядок у хаосі – шукай закономірності… Порядок у хаосі – шукай закономірності…
Порядок є порядок але це для мене нуднощі, Не вмію довіряти бо це викликає труднощі, Мушу наголосити: брехня для мене – пустощі. Словами можу воскресити й витягнути нутрощі. Їдь дахом ти, чи скаженій, кричи або вилазь на стіл Життя твоє мов уві сні – позбавлене виразності Мені не скажеш точно «Ні» - бо ти у моїй власності Для тебе – тоталітаризм, для мене – принцип гласності.
Я завжди проти сірості і проти повсякденності Цікавість у мінливості, секретах, незбагненності Сучасний Віктор Люстіг – авантюри й неприємності Я тону в розпусті – ти тонеш у буденності. Чи переможеш в цій війні? Чи вистачить покірності? Чи здамся я тобі, чи ні - теорія ймовірності. Кохаєш мене досі. Проект моєї вірності. Порядок у хаосі – шукай закономірності…
Порядок у хаосі – шукай закономірності… Порядок у хаосі – шукай закономірності…