Не знаю, чи відчуєш те, що відчуваю на собі Незрозумілий хаос тепер коїться у голові З тобою час летить, пройде століття за 2 роки Створивши заново життя моє, для мене стала Богом
Може й не підозрюєш, що ти для мене значиш Сам собі придумую, що ми з тобою разом І я в голові своїй якийсь дивний створив світ Люблю спати лиш тому, що ти приходиш уві сні
Можеш назвати мене світом - твоя краса мене врятує Цінитель художньої культури, побачив щось у твоїй натурі Може й через рік усе пройде і час загоїть рани Може почуття мене й століттями зможуть тримати
Що відносно тебе, то я ніби память втрАтив Адже останнім чАсом тебе згадую я чАсто Так що мої справи вже давно не "як по мАслу" На жаль, не в силах я у тебе твоє серце вкрАсти
Приспів:
Посмотри в глаза, видишь, в них искра Через пару лет всё уйдёт на нет Уйдёт листьями золотыми ввысь Почерк осени, надпись изнутри
2 куплет:
Ти думала, що я до тебе холодний, але ж ні Не показував, тепло все більше грів, тримав в собі Іскра в моїх очах при кожній зустрічі все більше Всередині вулкан гримить, коли дивлюсь у вічі
Не вірю я у долю, я будую сам її Якщо дороги розійшлись, то хтось цього так захотів Та картаю себе дуже, що такий був нерішучий Що тоді вчасно я не встиг розвинути наші стосунки
Хоч і все нормально ніби, себе почуваю винним Голос твій у голові, його навіває вітром (мені) В моїй душі ідуть дощі і в річці моїх почуттів Настала уже повінь, і вона виходить з берегів
ВІдсутність тебе (поряд) - це мій алерген (доля) Не змогла поставити між нами амперсЕнд (боляче) Без тебе мені важче жити - анабіОз Так хочу, щоб на нашій річці вже розтав торОс