Досі ще будую сходи в небо, хоч і до сих пір піднятись вище голови не встиг, де вітер ще не вщух, не погасло полум'я в очах Чим більше кам'яніє серце, менше все води в словах
Все, що не почав, так хочеться закінчити скоріше Життя як зебра, білі полоси мої брудні вже Душа в труні закрита, що ми звикли звати тілом Тим часом в голові йде рагнарьок - остання битва
На все закрию очі, аби зберегти в них світло Довго вже в собі сижу... питаю: "можна вийти?" Душа попала в дтп, її шукати де тепер? У світі нас тримає для забави Бог-антрепренер
Далі живемо думками, до реальності далеко Рука не піднімається змінити життя - я маріонетка Знайду в собі героя, помре та зникне він Корисно час хотів провести свій, та час мене провів
ПРИСПІВ:
Стільки будував життя, та все його не бачу Валькирії проводять мій час в інший світ Звільнитися від себе намагаюсь, та все марно Це набагато вище, ніж... політ моїх мрій.