поки літак не відпускає трап, поки пілота не попустить драп, ми звідси не поїдемо – тут добра вентиляція… тепер, ти розумієш нульову доцільність політичних мап, бо революція, насправді, починається з вібрації.
вібрує всюди – в пабах, магазинах й ресторанах. за кого б ти не вболівав – Карпати чи Чикаго Буллз, що б не любив: коктейлі молотова, нітрогліцерин в бананах. я помолюсь за те, що б й далі вібрував твій пульс
бо кожен може до цих слів прислухатись, танцюючи у барах танго, затягнувши сумно караоке. тримати у руках себе, не збухуватись, коли навколо ніч зимова й морок кароокий.
кому був винен – урочисто всім прощаю, гудить мотор, ковтаючи 15 тонн пального. поки літак не відпускає трап, поки пілота теж не відпускає, ми знищимо усі маршрути, видалимо блоги, бо наше серце, очі й руки діють від вібрації, і поштовхи щораз сильніше в животі. сади із крейди проростають крізь доми й палаци, цей пульс відчутний навіть для собак й котів. а як же ти?