Я зрозуміла що не буду найгарнішою і краще тобі колись рідше напишу Краще чи може гірше, і телефон не дзвонить,в кімнаті тиша Мама заспокоює каже тихше і серце крається із-за тих ще які були колись в моєму житті які звались друзями, але вже не ті А там в середині болить без упину останні оці ж бо хвилини, і знаєте, я вас як ви мене покину і знаєте, я вас як ви мене.... і хай би як там не боліло колись може звикну, де ж мої крила? Мене накрило, ось цім всім вже серйозно І на тілі і в душі вже якось морозно А якшо просто, то мені вже це набридло запасний варіант це якось вже занадто бридко і знаєш, якось хочеться щоб обняли. але не чужі, а знаєш всетаки ти і вже не знайти те що було, для тебе воно вже давно загуло а я б хотіла, щоб ти там не робив би всі кажуть дурепа, але це вже постійно По стійно, дай я тебе поцілую, останній раз, і я вже не жартую я розвернусь, а ти затримай мене мої мрії, це дійсьно вже дурне обійми мене блін, ну давай швидше але потім знову я не той вже і як ножем, ти ж нічого не обіцяв немає сили волі, вже все дістало ти там спілкуєшся і з ними жартуєш, а я готова вбити тих дівуль з якими ти контактуєш
дійсьно жаль шо ця пісня нічого не змінить хоч передам відчуття і останні новини але чомусь я трохи тобі потрібна, але лише на годину, секунду хвилину... час плине, а я до тебе прагну лину і воно колись в тобі загине, з іншою чому ж так просто на міліон відповідей не має голосу Не прошу пробаченння, давай до побачення вже немають значення всі ваші вибачення про те що мовчала знає тільки мама і то по очам вона все читала а я мовчала бо ж мене ніхто не слухав, чи ваші вуха не чули моїх слів тупо Глухо билось те чого нема в середині прощайте я не ваша віднині