Knob feat. Seine - Епiлог (найти другой вариант) Ходжу по колу непритомна Ледь не блюю від самоти Це аутовійна безумовно Мій фатум в стані сліпоти Ігноруй мене Не сприймай пісні дуже близько Не сприймай мене Дозволяю навіть різко
Перенасиченість і перевтома По сходах вгору, потім падаю униз Пускаю корені все глибше в землю Відмінність в схожості збуджує злість Я роздавлена небом Я розмита дощем Я тягнуся до сонця Не треба пробачень і вибачень
Звуки-тиша...Аутовійна
Я вже прозора Та все одно не літаю Притрушена землею загоюю рану Коли притомна, жива, від все одно тану Заражена тобою собі на зло, знаю...
Заживо похована, тепер народжена Я не хочу ненависть змінити на злість Ти не ґвалтуй мою голову, хай відпочине Бо я істота, що душить себе
На поприщі залежності Я відпускаю всіх і все Невже я саме цього хотіла? Як я цим раніше жила?
Мій друг – мій ворог...мій єдиний друг
Від крайнощів постійний голод Я заблукала в лабіринтах самоти Смерть не хоче мене, я не хочу смерті Нон сенс ??? Внутрішня пульсація існує сама по собі Внутрішня пульсація існує сама по собі Спливає час, я все ходжу по колу Сподівання...чи потрібні вони?
Мій друг – мій ворог...мій єдиний друг...єдиний --------------------------