Шантажую пальним, під натиском Скидаю далеко Тримаю примхи за кермом пересуватись, Жонглювати байдужістю, Бути жадібно сталевим.
Вибух...проти зради Лиш потяг м’яко-сухо Ламає жаль на дотик Мій виклик досягає ціль
Вбий себе, вiдпочинь Зброя є ...користуйся... Спираюсь твердо на думки Не стертись
Виховують похмурі подарунки Від небайдужих стосунків
Привид...залишаю як згадку ланцюгами З’єднаю недосяжне Примара розробила тінь
Срiбне коло в очах, Пелена безсоння по спiралi жовкнуть холод размiрковуэ спокiйнiше поряд порiзно молюсь я насуваэться рай сповнений турботой голос колисаэ заклинаэ в рiзнобiч за хвилину постріл тисячі за мить