Час пішов, що увесь всесвіт - гівно
Та й люди - гівно, а мені - всеодно
Мені мама чуба й вуса малювала
Бути мужнім і добрим казала
Я не козацького роду, але можу бути
Не можу я рідну домівку забути
У полон мене тягне лише рослина
То був кріп, чи петрушка єдина
Я возив цю рослину далеко
До святої землі Ізраеля
Ховав наркоту у лелеку
І варив з неї еля
Пиво чи ель з петрушки
Ото вся надія на завтра
Випив зранку трошки
Зникли усі заморошки
Я возив цю рослину далеко
До святої землі Ізраеля
Ховав наркоту у лелеку
І варив з неї еля
Koban E. еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1