Кожен раз я себе питаю - Коли скінчиться це кіно? Коли нарешті я поміняю Моєї душі розбите скло? Коли проб'ються рядки надії, Такі легкі, такі крихкі? Це лиш м'які примари-мрії, Це недописані думки.
Приспів: Я хочу бути вільним Від себе і тільки так! Злітати птахом в небо І в небі забути страх! Я хочу бути вільним Від себе і назавжди! Злітати птахом І не боятись висоти!
Дивуєшся кожному кроку І рік за роком ідеш, Не хочеш знати - для чого, Що і куди несеш. Коли проб'ються рядки надії, Такі легкі, такі крихкі?.. Це лиш м'які примари-мрії, Це не дописані думки.
Приспів. (2)
Я хочу бути вільним Від себе і тільки так! Злітати птахом в небо І в небі забути страх!