перелякані очі не зустрінуться з світлом не побачать нічого крім ночі затремтять мов дзвін по орбітам не тримай мене чуєш, я підутам де вітер рознесе мене в полі мов би зірвані квіти
я хвилююсь за сонце, що палає невтомно бо воно охолоне, стане сірим бетоном то не нас кличе літо, то не нас шукає весна наші очі не зустрінуться з світлом когось гріють обійми, але не нас.
испуганные глаза не встретятся со светом не увидят ничего кроме ночи содрогнутся как звон по орбитам ни держи меня слышишь, я пидутам где ветер разнесет меня в поле как бы сорванные цветы
я волнуюсь солнца, пылающий устали ибо оно остынет, станет серым бетоном то не нас зовет лето, то не нас ищет весна наши глаза не встретятся со светом кого-то греют объятия, но не нас.