Моє місто посміхається мені,хова в обійми свої По весні малює фарбами мости Синьо-жовті кольори поміж трасами,і десь там серед ланів Поза зором місто темних ліхтарів...темних ліхтарів...
Тут моє сонце і тут мій місяць зійде,з понад тисячі вікон і моє знайде Хтось маршруткою на Київ попливе а у мене лиш квиток на Смоліне...
Люди їдуть за кордон щоб відчути рай,як птахи у теплий край Залишаючи пустелею міста,назавжди А я з посмішкой махаю їм у слід із паспортом у руці де в прописці місто темних ліхтарів...темних ліхтарів..
нема такої вакцини щоб тримала людину бо сердце оковите може зрадить батьківщину даже птахи природньо повертаються додому а коли звониш друзям то вони вже поза зоной...