Ходю навколо по колу та знеходжу мисця Минають ночi та днi,на небi сходить мiсяць А я гортаю канали та вже натер мозолi У пошуках новин та звiстки доброї долi Як не вiйна так зрада,то обстрiл то засада I Дерибанять посади Верховнi казнокради А люди топчуть багнюку у пошуках свободи Вояки голi та босi чекають на пiдмогу Тарас Григорович,твої слова були пророчi: "_:У всяк своя доля та свiй шлях широкий Хтось тузами обирає свата в його хатi А хтось нишком у коточку гострить нiж на брата А той, щедрий та розкішний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А братія мовчить собі, Витріщивши очі!"
Де лани та поля,там лежить стижина Вiд Карпат до Днiпра -ненька Україна Смуток в серце зайшов але е ще крила Ми здолаємо все моя мила...
На схiдном фронтi не роздають конфенти"Контi" Там спалахи вiд градiв затуляють свiт сонця А у вiконце,дивиться чиясь дружина Й чекає дододму,вояку мама сина А у свiтлинах,знову щось про мир гегочуть Але я знаю,по той бiк його не хочуть Ота орда,отi нащадки Чингiзхана Що змушують народ лягти пiд їхнього пана Навiть коала верещить до рук не хоче Бо чує,що то звiр в бiлiй сорчцi... Верещить несамовито, краще жити в лiсi Чим в обiймах маньяка жувати смачне листя Тарас Григорович,твої слова бiжуть рядками: Плаче козак-ворог битий та зарiс тернами Догори пiднявши руки до Бога благає Ти прийми моїх братiв там до свого раю..