Вона дуже добра, і в ній багато зла, Вона завжди зі мною, та її часто нема, Я памятаю той день, коли кидала мене, Десь рік небуло,а зараз знову є, Вона цікава, я думав, що знаю її, А насправді, це були лиш деякі сторінки, І то багато з них просто білі, Або на них якісь невідомі символи, Янголи і демони, ти від тих чи тих, Світла, темноти скажи яких, Ти буваєш різна, та я знаю точно, Тобі до душі, дощі і ночі, Коли я сплю, ти дивишся на мене, Коли ми щось робим, я просто не знаю де ми, Часто думаю, хто ж ти така, Звідки прийшла, і яка в тебе міссія...
Моя муза, дає грузу, Коли я до неї лізу, Як не лізу, Мене дразнить, Як не треба, хоче зразу...
Так вона чесна, хоч і багато бреше, Я думав вбити її, але ж не час ще, Не чув її ніколи, але знаю цей голос, Не бачив її тіла, та вона космос, Вона ніколи не п'є, і я не бачив, що курить, Та буває дуже п'яна, мою голову крутить, Любить кричати коли зла, але я також, Кидати мати, знову рвати все на шмати, Вчить мене правильно жити, та це не факт, Мріє і вирить в те, що зробить мені шах і мат, Немає телефону, приходить коли хоче, Вона дуже терпляча, хоча часто плаче, Хоче мене бити, та чомусь допомагає, А коли щось не так, то відразу тікає, А я ж так і незнаю, зая де ти живеш, І коли в наступний раз до мене прийдеш???
Моя муза, дає грузу, Коли я до неї лізу, Як не лізу, Мене дразнить, Як не треба, хоче зразу...
Моя муза, дає грузу, Коли я до неї лізу, Як не лізу, Мене дразнить, Як не треба, хоче зразу...