Не абонент, нема тебе, Нема слідів твоїх ніде. Не абонент, пропали ми, Ведеш мене, скажи куди.
З тобою я наче не на землі, І не цікавлять мене, проблеми земні. Що ти знайшла тоді у мому погляді, Що я знайшов так само в твому, в тому вигляді. І ми, як відображення в воді Але коли подує вітер знаєш тоді. Водою станеш ти, а я твоєю твоєю хвилею Ніхто так не хвилює мене, я шукав таку! І я тебе ловлю, серед сумного сну Холодний піт по лобі, тепер я не засну. я не засну. До тебе звик, занадто швидко я Тепер без тебе дні, як на підпитку, а. Вибрав не ту для тебе тактику, Так я теорію всю знав проте не практику. Прошу не практикуй мене, адже я не студент Тільки скажи мені, чому ти знов не абонент!
Не абонент, нема тебе, Нема слідів твоїх ніде. Не абонент, пропали ми, Ведеш мене, скажи куди.
І будеш ти в не зони, чи навіть на краю світу, В обіймах темноти чи при світлі софітів. Тебе знайду, Ти завжди в пам'яті, І не зітре цього ні хто, ні дощ, ні заметіль. Давай забудим все, кудись мене заведи, Та ти на зло мовчиш, щє з тої середи. Нерви мої нерви, вони і так уже порвані, Краще давай ми разом політаємо в нірвані! І ми літали разом, не один місяць там Тепер здається стало, замало місця нам. Тримайся крепше, можливо це останній танець, Схожий на перший, через твій ніжний румянець. Як не крути, та це не рівна битва Ми рекрути, стосунків наче бритва. І ніби бридко вже одні й тіж самі розмови, Не треба більше мови, давай зірвемо окови!!
Не абонент, нема тебе, Нема слідів твоїх ніде. Не абонент, пропали ми, Ведеш мене, скажи куди.