На світі е багато непройдених доріг Та лишь одна до дому повертае Там у садочку хата Не наче оберіг, вона усе життя мене чикае. Там яблонька цвіте Мене у сад веде Мого дитинства стежечка знайома. И замерае світ Бо не бува ни де Мені так гарно як у всебе вдома.
Життя мое складають дороги і пісні Та не боюся я лихоі втоми Бо сердце согрівають усе життя мені Моя дорога що веде додому. Там яблонька цвіте Мене у сад веде Мого дитинства стежечка знайома. И замерае світ Бо не бува ни де Мені так гарно як у всебе вдома.
Я знову відіжаю в далекі краі Та серце на Вкраіні залишаю Бо там моя калина и клекет журавлі І хата що завжди мене чекае. Там яблонька цвіте Мене у сад веде Мого дитинства стежечка знайома. И замерае світ Бо не бува ни де Мені так гарно як у всебе вдома. И замерае світ Бо не бува ни де Мені так гарно як у всебе вдома.(3 раза последняя строчка)