Як багато іноді думок, Хочеться зробити назустріч крок, Бо всі кудись спішать, а я стою на місці, І згадую як добре було нам в дитинстві, Наш поїзд поїхав залишивши нас на возалі Немає сенсу чекати чогось,треба йти далі. Інколи життя нас може збити з ніг Але тільки ми вирішуєм підвестися чи ні. Тут насправді так легко забути хто ти, Помічаю як людям дали титул "ЗВЄЗДИ" І всі навколо закричали,заграли фанфари Ласкаво просимо в світ бруду і чарів!
Приспів: Там, де були ми колись Вітер розбиває хмари, І так жаль що пролились, Не на мене твої чари.
Тепер у нас таке життя, Де поцілунки неозначають почуття, Де зізнанння неозначає любов, І все частіше проливається ніза що кров. Здається іноді так боляче буває, На жаль, ніхто цього непомічає, З болючими словами і звинуваченням Лишається нізащо просити пробачення. 100 зелених у кишені, сигарета у руці Ось і все, що треба в сучасному житті. Закам'янілі серця, що обпікають душі мов вогонь Стікають сльози з очей аж до долонь...
Приспів.
Наші думки, наші слова І те що відбувалось з нами Засипле снігом все зима І замете вітрами. А нам в серцях залишить лід Який нескоро ще розтане В почуттів глибокий слід І пустоти болючі рани Але пройде невпинно час, Час виліковує всі рани І ми забудемо про все, Й про те, що відбувалось з нами...