Коли ти закриваєш очі,бачиш сни,
такі веселі,сумні,вночі бувають вони.
Поодиноко блукаєш постійно у тьмі,
не видно світла зовсім, крім тої темноти.
Яка навколо мене постійно ходить довкола,
знайти би вихід звідси,але все знову і знову.
Ніби у вісні, забули ким були,
насправді, плутаю думки,і забуваю коли.
Я забуваю вже,як щиро був щасливим,
а зараз все змінилось,і так здається дивним.
Я у ві сні,це все жахливий кошмар,
який мені сниться,це не обман.
Нічого вже не зміниш,залишиться як є,
хочу прокинутись справді забути про усе.
Що було колись,його не повернути,
часи минулі,як і люди уже забуті.
І мої думки,ці всі слова від серця,
я так вважаю справді,тобі не здається.
Цю біль,не зрозуміють люди,
коли в середені тебе,щось болить у грудях.
Ти так живеш,і це не сон,а реальність,
минає так життя, потім приходить старість.
Прокинутись би насправді,не бачити цих снів,
хотілось би зігрітись від цих холодних днів.
Розправити б вже плечі,нарешті бути вільним,
від цих жахливих кошмарів,врятують тольки мрії.
Навколо себе побачиш,лише театр ляльок,
псевдо історії з життя жахливих думок.
Відкрий очі поширше подивись навколо,
тебе списали давно не лізь сюди знову.
Ти без грошей? Ти ніхто, і так буде завжди,
у цих місцях це не важливо,потрібно пам"ятати.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1