Тілом христа свиней годували,
А очі його лишилися крукам...
Серце його — черви глодали;
В Хель провалився він, коли був подохнув!
Ми сіяли мор в пастві білого бога,
В мерзенному стаді духовних скопців.
Монахи його, немов чорні ворони —
Здихали на паперті власних соборів...
Й червоного півня на дах їм саджали —
Димом вітер співав, як церкви полихали.
А Норни все ткали вітрила й співали...
Співали та вили вовками із нами.
Були ми вовками, що по небосхилу
Гналися за колесницею сонця...
Вервольфами гнали його, несли горе...
Та сонце скотилося прямо у море.
В глибинах морських Змій ворухнувся,
Іздригнулась земля під ногами людськими,
Хлинули з Хель затхлі потоки,
Жаром прийшли Муспеля Діти.
ХАЙЛЬ РАГНАРОК!
Нідхогг летить — трупи під крилами,
Морок та смерть Мідгард огортає.
Всі дев'ять Чертогів летять у Безодню,
Меркне Валькнут іх...
ХАЙЛЬ РАГНАРОК!
- Я чув, що казав ти, мов знаєш мене...
То ж, чи знаєш?!
Kroda еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1