Люттю Душі напоєні Серця Ненавистю сповнені Вовкулаків Хижою Зграєю Берсеркерів Поглядів Сталлю В останнє Їх Списи націлені Лати блищать Валькірій Ейнхеріїв Шквал Ненависті Там, Де для Жалю не стане Місця
Там, де Вітри Холодні співають Славу Воям, Загиблим в Бою Славу Тим, що Життя віддавали Невагаючись за Віру Свою Де Сніги намітають Кургани Тим, що йшли на Врага до Кінця Тим, Чиєї Відваги не мала Жодна клята христова вівця
В Очі Смерті дивились Нащадки Богів Та тримали Мечі Їх Тіла з’їли Тризняні Кради А Їх Попіл змили Дощі
Там, де Остання Битва почнеться Рагнарёку Шторм пронесеться Викриком Гучним «Heil Wotan!» Крилатий Вовка Брат Меду нап’ється з Наших Ран Де Чорне Сонце Догори зів’ється Коли для Жалю не стане Місця Там, де Мечів та Щитів Чертоги Де Вої Хоробрі зустрінуться Знову
В Очі Смерті дивились Нащадки Богів Та тримали Мечі Їх Тіла з’їли Тризняні Кради А Їх Попіл змили Дощі!