Море так тихо б.ється о скали
Воно таке терпляче
Люди б одразу від цього вмирали
А море - навіть не плаче
Так само дощ,він падає з неба
А ми під зонти,капюшони ховатись
Він розбивається.Бриски на мене,бриски на тебе
і чаєм лікуватись
Він так повільно котиться вниз
По вікну : стіклу,підвіконні
Хто дощ зрівняв із літрами сліз,
Котрі поміщаєм в долоні?
Мокрі асфальти,мокрі дахи
Мокрі дерева і листя
Мокрі і мертві дикі птахи
Може, цей дощ лише сниться?
KΔrusel. еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1