Весени так солодко чіплятись за минуле.... Раз прийшли у груди ті кого нема вже, з ними - ті кого не буде. Іноді так солодко бити по собі минулим. Знаєш хтось у голові моїй прорізав дірку, Звідки кинув плівку, чорно - білим по живу ріже. тепер, я знаю як буває восени. Скрізь жоте, сині плями позникали Все даремно, злива, мокрі люди в однині. І в ніч зникають люди